Як вижити під час обстрілів (артобстрілу, мінометного обстрілу, «Граду»)?

Сучасні реалії життя в Україні змусили мільйони цивільних людей вивчати те, що раніше здавалося далеким і непотрібним: як вижити під час обстрілів, де шукати укриття тощо. Обстріли мають різний характер, але наслідки завжди однаково небезпечні, адже несуть не лише суттєві руйнування, а й велику кількість жертв та серйозних поранень.

Головне, що варто усвідомити, виживання — це не удача, а знання та ретельна підготовка. Досвід ДСНС і цивільної оборони показує, що люди, які заздалегідь продумали алгоритм дій та дотримувались правил безпеки під час обстрілів, у рази рідше отримують травми. Цей матеріал — не залякування, а чітка інструкція. Вона допоможе зрозуміти, як вижити на війні, як діяти під час повітряної тривоги та поводитися під час різних типів обстрілів і що робити після них, щоб не наражати себе на додаткову небезпеку. 

Що робити завчасно до обстрілів: підготовка, яка рятує

Дії під час обстрілу мають бути спокійними, ретельно спланованими та чіткими, адже паніка працює на руку ворогу. Оскільки будь-який обстріл може застати нас раптово і не лише в зоні ведення бойових дій, важливо завжди бути готовим.

Визначте безпечне місце у своєму будинку

Найпершим укриттям може бути власна оселя, тому варто визначити найбезпечніше місце у домі. Це точка з мінімальним ризиком ураження уламками та вибуховою хвилею. Основне правило, про яке відомо ще з перших днів повномасштабного вторгнення, —  це «правило двох стін». Між вами та вулицею має бути щонайменше дві капітальні стіни. 

Найкращими місцями в такому випадку вважаються:

• коридори без вікон;

• ванна кімната, якщо вона розташована в середині квартири;

• комора;

• простір під сходами;

• середина будинку, подалі від фасадів.

Чому середина будинку безпечніша? Вибухова хвиля та уламки втрачають енергію, проходячи крізь конструкції. Вікна ж, навпаки, створюють додаткову загрозу — уламки скла розлітаються з великою швидкістю.

«До 70 % поранень цивільних під час обстрілів спричинені саме уламками скла та легких конструкцій, а не прямим влучанням боєприпасу».

 

Зберіть «тривожну валізку» та створіть «безпечний куток»

Тривожна валізка — це обов’язковий елемент виживання. Вона має бути зібрана заздалегідь і стояти у доступному місці. Гарно можуть виконувати цю функцію тактичні рюкзаки, які пропонує військторг Rezervist.

 Що обов’язково покласти:

• документи (оригінали та копії);

• гроші та банківські картки;

• вода (не менше ніж 1,5–2 л на людину);

• невеликий запас їжі, яка не псується (галети, печиво, сухарики, енергетичні батончики тощо);

• базові ліки та індивідуальні препарати;

• аптечка з турнікетом;

• ліхтарик, бажано акумуляторний, або ж додатково кілька комплектів батарейок;

• power bank із гарною місткістю — це ваше альтернативне джерело живлення;

• радіо або рація;

• теплий одяг;

• іграшка чи улюблена річ для дитини, це дозволить почуватися спокійніше.

Окремо варто облаштувати безпечний куток у квартирі. У ньому має бути:

• достатній запас води;

• аптечка;

• вогнегасник;

• каремат або мат;

• тепла ковдра;

• шолом або щільна кепка для захисту голови від уламків.

Це те, що може врятувати життя вам та вашим близьким під час обстрілу, дасть змогу протриматися кілька днів, якщо на вулиці буде небезпечно, зникне електроенергія та зв'язок. 

Обговоріть план з родиною

Родинний план також є важливою частиною цивільної оборони. Оскільки тривога або обстріл можуть застати на прогулянці, у школі, на роботі, всі члени сім’ї повинні знати:

• до якого укриття прямувати (якщо можливо, звичайно, рекомендується йти до найближчого);

• хто за кого відповідає;

• кому телефонувати;

• куди йти, якщо зв’язок зник.

Дітям важливо нагадувати та запам'ятати одне головне правило: «Чую сирену — іду в укриття». Також рекомендується, щоб дитина мала бейдж чи спеціальний браслет, в яких зазначено ім'я та прізвище, телефони батьків, адреса, група крові.

«Насправді чіткий план дій суттєво знижує рівень паніки, приблизно вдвічі. Особливо це важливо для дітей».

Дії під час сирени та безпосередньо під час обстрілу

Перейдемо до найвідповідальнішого моменту — повітряна тривога: що робити? Важливо розуміти, що з моменту сигналу в нас є лише кілька хвилин, щоб зреагувати правильно. Чим ближче ми знаходимося до лінії зіткнення, тим вища небезпека. Тому ігнорування сигналу може стати ціною вашого життя. 

Негайні кроки, якщо почули сирену

Де б ви не знаходились, якщо чуємо сповіщення про повітряну тривогу, дотримуємось наступного алгоритму дій. Потрібно:

1. Негайно припинити всі справи.

2. Вимкнути газ і електроприлади (якщо є кілька секунд).

3. Взяти тривожну валізку.

4. Швидко перейти в найближче укриття.

5. Не дивитися у вікна.

6. Не знімати відео біля вікон.

7. У жодному разі не виходити на вулицю споглядати, що летить, і тим паче не намагатися збити це власноруч.

Пам’ятайте: повітряна тривога — це не формальність. Це ваш шанс зреагувати та зберегти власне життя. 

Правильна поза для безпеки

Існує таке поняття, як поза безпеки, вона значно зменшує ризик контузії та травм. У чому вона полягає? Сидячи або лежачи, притиснувшись до опорної стіни, завести руки за голову й ліктями прикрити скроню. Рот трохи відкрити, щоб захистити органи слуху. Це базове правило, яке вивчають навіть у школі або на курсах з основ тактичної медицини. Останні, до речі, також досить важливі для цивільних. 

Якщо ви просто неба

Що робити під час бомбардування на вулиці:

• негайно лягти на землю;

• знайти канаву, яму, заглиблення;

• прикрити голову руками.

Перечекайте обстріл, після його завершення не слід одразу підійматися з укриття — зачекайте щонайменше 10 хвилин. Виходячи з канави, дійте максимально обережно, уважно оглядайте територію, адже навколо можуть залишатися нерозірвані боєприпаси або касетні елементи. Пересувайтеся повільно, ступаючи лише на перевірені безпечні ділянки, тримаючись якомога далі від будь-яких незнайомих предметів на землі. Не варто квапитися — спершу ретельно оцініть рівень безпеки навколо, щоб зменшити ризик поранення уламками.

Чого категорично не можна робити:

• бігти вздовж будівель;

• ховатися біля стін;

• стояти під балконами;

• підіймати невідомі предмети.

Вас може поранити рикошетом, уламком, завалити, що нанесе травмування та загрозу для життя.

Якщо ви в автомобілі

Якщо ворожий обстріл застав вас за кермом, потрібно:

• негайно зупинитися;

• вийти з автомобіля;

• відійти на безпечну відстань, приблизно 10–15 метрів;

• лягти в кювет або заглиблення.

Важливо: автомобіль не є укриттям. У деяких випадках він може виступати навіть потенційною ціллю.

Тактичні нюанси для дій під час різних типів обстрілів

Різні типи обстрілів мають свої характерні ознаки, рівень небезпеки та вимоги до поведінки цивільних і військових. Правильне розпізнавання типу загрози та швидка адекватна реакція значно підвищують шанси на виживання.

Артилерійський та мінометний обстріл

Мінометний та артобстріл мають одну спільну характерну рису — серійність ударів. Перші вибухи часто використовуються для коригування вогню, а наступні — для ураження максимальної площі. Важливе правило:

• повторний або третій удар може бути точнішим і потужнішим;

• люди, які виходять з укриття після першого вибуху, потрапляють у найбільшу небезпеку.

Рекомендується залишатися в укритті не менше ніж 10–15 хвилин після останнього вибуху. Варто уникати скупчення людей в одному місці. На відкритій місцевості краще лягти ногами до епіцентру вибуху, відкривши рот (для зменшення баротравми).

Удар безпілотником або ракетою

Ракетні удари та атаки БПЛА часто здійснюються без попереджувального звуку, що зменшує час на реакцію. Зазвичай уражається одна конкретна ціль, але уламки можуть розлітатися на сотні метрів. Після вибуху існують додаткові загрози:

• повторний удар по тій самій або сусідній цілі;

• падіння уламків конструкцій;

• детонація боєприпасів, які не вибухнули відразу.

ДСНС наполягають не виходити назовні щонайменше 15–20 хвилин, не наближатися до місця влучання, повідомляти екстрені служби лише після стабілізації ситуації.

Обстріл з АГС або кулеметів

Під час стрільби з автоматичних гранатометів або кулеметів основну небезпеку становлять рикошети та уламки. Кулі й гранати можуть змінювати напрямок після удару об тверді поверхні. Ключові тактичні моменти:

• фронтальне укриття недостатнє — необхідний захист з боків і зверху;

• особливо небезпечні вузькі проходи, під’їзди, арки;

• бетон, асфальт і метал значно підвищують ризик вторинного ураження.

У таких випадках варто використовувати масивні земляні або багатошарові укриття, триматися якомога далі від кутів будівель та змінювати позицію лише під прикриттям і короткими перебіжками. Усі ці дії під час обстрілу в зоні бойових дій або навіть у тилу здатні зберегти ваше життя й здоров'я, тому дуже важливо добре їх знати й обов'язково виконувати. Нижче коротка шпаргалка, яку варто зберегти.

Основні типи обстрілів та правильні дії населення.

Тип обстрілу	Ознаки	Рекомендовані дії
Артилерійський обстріл	Гучний свист снаряда, серії вибухів, інколи — затримка між звуком і ударом	Негайно перейти в глибоке укриття (підвал, сховище, траншея). Не перебувати біля входів, вікон чи легких конструкцій.
Мінометний обстріл	Короткий, різкий свист, швидке падіння мін, часта серійність	Лягти на землю негайно, бажано в заглибленні, прикривши голову. Якщо є можливість, перекотитися до найближчого укриття, не встаючи в повний зріст.
Ракетний удар	Мінімум або повна відсутність попереджувального звуку, потужний одиничний вибух	Перебувати якомога далі від вікон, лягти на підлогу, прикрити голову. Після вибуху не виходити відразу назовні.
Удар БПЛА (дрон)	Характерне дзижчання, зависання або різке пікірування	Не виходити на вулицю, не підходити до вікон, вимкнути світло вночі. Залишатися в укритті навіть після вибуху.
Обстріл з кулеметів або АГС	Рвані або безперервні черги, глухий тріск, серійні вибухи (для АГС)	Використовувати укриття із захистом з боків, не лише спереду. Уникати бетонних та металевих поверхонь, від яких можливий рикошет.

Що робити після відбійного сигналу, чому головне — не поспішати?

Відбій повітряної тривоги ще не говорить про абсолютну безпеку, адже залишається ризик боєприпасів, які не розірвались, падіння конструкцій, під завалами можуть бути люди, може виникнути сильна пожежа. Тому й тут варто знати, як правильно себе повести.  

Перші 10 хвилин

Відразу після сигналу відбою повітряної тривоги:

• ще певний час залишайтеся в укритті;

• огляньте себе та близьких;

• за потреби надайте самодопомогу.

Це спростить роботу спецслужбам, які зможуть допомогти людям, що постраждали сильніше. 

Увага! Небезпечні предмети

Будь-який обстріл несе небезпеку навіть після завершення, тому не торкайтеся:

• уламків;

• підозрілих предметів;

• нерозірваних боєприпасів.

Також навчіть дітей не підіймати з підлоги дивні іграшки, сторонні предмети — це може бути замаскована вибухівка.

Допомога іншим

За можливості повідомляйте ДСНС про пошкодження та небезпеку. Якщо ви виявили небезпечний предмет, повідомте поліцію та дочекайтесь саперів. Надайте допомогу постраждалим навколо, накладіть турнікет — ось тут і знадобиться знання такмеду, про яке ми вже згадували вище. Це може врятувати життя у разі крововтрати.

Нагадаємо: раніше ми також розповідали про правила безпеки при виявленні мін та вибухівки та як захиститись від дронів.

Психологічна стійкість та допомога дітям під час обстрілу

Основи виживання під час артобстрілу чи удару ракети передбачають не лише фізичну безпеку, а й вміння зберегти психологічну рівновагу — свою та дітей. Спокій дорослих безпосередньо впливає на стан дитини, тому контроль емоцій є ключовим чинником виживання та адаптації.

Як контролювати паніку

Паніка погіршує здатність мислити та діяти раціонально. Щоб швидко заспокоїти нервову систему, використовуйте прості дихальні техніки.

Дихальна техніка 4–7–8:

• вдихніть через ніс протягом 4 секунд;

• затримайте дихання на 7 секунд;

• повільно видихайте через рот протягом 8 секунд.

Повторіть цей цикл 3–5 разів. Така техніка знижує рівень стресу, сповільнює серцебиття та допомагає повернути контроль над емоціями. За можливості робіть це разом із дитиною, перетворюючи вправу на спільну гру.

Також допомагає зосередження на простих діях (рахунок, стискання та розтискання рук), нагадування собі, що ви вже в безпечному місці, уникання надмірного перегляду новин під час тривоги.

Що говорити дітям і як поводитись?

Діти гостро реагують на емоції дорослих, навіть якщо не розуміють ситуації повністю. Тому говоріть спокійним, рівним голосом, навіть якщо всередині відчуваєте страх. Пояснюйте простими словами відповідно до віку дитини: «Хоч зараз і гучно, але ми в укритті, тут безпечно».

Не обманюйте, але й не залякуйте. Уникайте деталей, які можуть посилити тривогу. Підтримуйте фізичний контакт: тримайте за руку, обіймайте, якщо дитина цього хоче. Займіть увагу дитини, запропонуйте рахувати, співати тиху пісню, розповідати історію або грати в уявну гру. Підкреслюйте контроль і турботу: «Я поруч», «Я подбаю про тебе».

Після обстрілу дайте дитині можливість висловити свої емоції. Страх, злість чи сльози є нормальною реакцією на стрес. Терпіння, підтримка й стабільна поведінка дорослого допоможуть дитині швидше заспокоїтися та відновити відчуття безпеки.

Як висновок до теми дії при артилерійському обстрілі противника пропонуємо вам компактну таблицю.

Що можна та що категорично не можна робити під час обстрілу:

Можна робити	Чому це важливо	Категорично не можна	Чому це небезпечно
Перебувати в укритті під час обстрілу	Зменшує ризик ураження уламками та вибуховою хвилею	Користуватися ліфтом	Ліфт може зупинитися через відключення електроенергії
Прийняти позу безпеки	Захищає життєво важливі органи та голову	Стояти біля вікон або виходити на балкон	Уламки скла — одна з головних причин поранень
Дихати повільно та рівномірно	Знижує паніку, допомагає контролювати стан	Запалювати свічки або використовувати відкритий вогонь	Можливий витік газу та ризик пожежі
Пити воду маленькими ковтками	Підтримує водний баланс і заспокоює організм	Бігти сходами під час вибухів	Високий ризик падіння та травм
Тримати при собі тривожну валізку	Дає доступ до документів, ліків та зв’язку	Знімати відео біля вікон	Нараження на уламки та повторні удари
Слухати офіційні повідомлення ДСНС	Дозволяє отримати актуальну інформацію	Торкатися уламків і підозрілих предметів	Ризик детонації або отруєння
Допомагати дітям і літнім людям зберігати спокій	Зменшує паніку в укритті	Панікувати, кричати, створювати хаос	Паніка ускладнює евакуацію та прийняття рішень

Сподіваємось, цей матеріал стане не лише корисним, а справді тією методичкою, якої будуть дотримуватись. 

Як вчинити, якщо сирена застала в дорозі або транспорті?

Вийти та шукати найближче укриття, дотримуючись правил поведінки.

Що робити, якщо поблизу немає укриття?

Лягти в заглиблення, прикрити голову, уникати будівель.

Чи можна користуватися телефоном під час обстрілу?

Так, але економно і без зайвого ризику.

Як допомогти людині в інвалідному візку або літній людині?

Координувати дії, не поспішати, допомогти дістатися укриття.

Що робити з домашніми тваринами?

Брати з собою, тримати на повідку (для великих собак потрібен намордник) або в переносці.

Чому не можна відразу виходити після відбою?

Можливі повторні удари та небезпечні уламки.

Використані джерела:

https://www.kmu.gov.ua/news/pravila-povedinki-pid-chas-obstrilu

https://khbsr.gov.ua/pravyla-povedinky-pid-chas-artobstrilu-i-bombarduvannya-zhytlovyh-masyviv/

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20231012-pravyla-yaki-vryatuyut-vam-zhyttya-shho-ne-mozhna-robyty-pid-chas-obstriliv-ta-bombarduvan/

https://www.village.com.ua/village/children/children/340211-yak-zaspokoyiti-ditinu-pid-chas-nichnogo-obstrilu-poradi-psihologini

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733352/2/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB._%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_2022%20%28ISBN%29.pdf

https://vseosvita.ua/blogs/pravyla-povedinky-pid-chas-obstriliv-maie-znaty-kozhen-105592.html

https://sich.ua/domedychna-dopomoha/tryvozhna-valiza-spysok-rechej-iaki-neobkhidno-maty-z-soboiu/

https://obuhivrda.gov.ua/news/1751270619/